Лялькова вистава "Як ведмедик солодке шукав"

Мета: закріпити з дітьми правила безпечної поведінки під час прогулянки на природі.

Завдання:

1.Формування свідомого підходу до питання власної безпеки, уміння правильно поводитися і діяти під час надзвичайних ситуацій.

2.Закріплення правил поведінки в лісі, біля водойми, під час ідентифікації отруйних рослин, ягід.

3.Закріплення правил поведінки під час грози та  правил пожежної безпеки.

Обладнання: ноутбук, підсилювачі, музична папка; ширма, декорації – літній фон, хатинка ведмедів, площинна яблуня, кущ вовчої ягідки, хатинка лікаря Айболить, площинний дуб; ляльки лялькового театру – ведмедиця, ведмежа, їжачок, божа корівка, лікар Айболить, бджілка, вовк, жабка; дорослий костюм Літо; 3 квітки, 4 столика, 20 площинних комах, пігулки, малюнки їстівних ягід, вогники, червоний жилет, 2 телефона, вогнегасник, 3 очерета, барильце з медом.

Хід вистави:

 (З-за ширми під пісню «Літо», муз.А.Олєйнікової, сл. Л.Золотопуп, виходить Літо)

Літо. Доброго дня, мої любі! Вітаю вас!

Я – Літечко, малята, веселе та завзяте. Для вас в моєму клунку багато подарунків.

Це море і пісок, це річка і лісок. Це ягідки, грибочки і фрукти у садочку.

Влітку ви можете купатися та засмагати, ходити на екскурсії і, навіть, в похід до лісу. Але завжди пам’ятайте правила безпечної поведінки в природі. А ви, малята, знаєте ці правила?

Діти. Так!

Літо. А я ось знаю одного маленького ведмедика, який зовсім не знав правил безпеки в природі. Хочете, я вам про нього розповім казочку?

Діти. Так!

Літо. То ж слухайте уважно, казка починається. А називається вона – «Як ведмедик солодке шукав».

(Під музичну тему «Літо», авт. невід., відкривається завіса; декорації – літня природа, стоїть хатинка ведмедів)

Літо. У лісі на галявині в хатинці жила-була сім’я ведемедів – ведмедиця та маленьке ведмежатко. Одного разу збиралася ведмедиця до крамниці.

(З хатинки виходять Ведмедиця та Ведмежа)

Ведмедиця. Моє любе ведмежатко, клишоноге те малятко!

                          Поспішаю до крамниці, лишаєшся на одинці.

                          Біля хатки ти гуляй, далеко не забігай.

                          Будь слухняним, мій ведмедик. Я куплю барильце меду.

Ведмежа. Добре, матусю. До побачення!

Ведмедиця. До побачення, синку!

(Ведмедиця йде)

Ведмежа. Матуся обіцяла принести солодкого меду. А я так люблю солодке! Але ж вона коли ще повернеться, а солодкого мені вже зараз хочеться. Що ж робити? Вдома немає навіть цукерок! А може я сам піду, пошукаю меду? Щоправда, матінка наказала бути слухняним… А я швидко відшукаю солодке і повернуся!

Пісня ведмедика «Ведмежата» (Муз. Н.Антоник, сл. Н.Свойкіної)

(На повтор приспіву ведмедик йде; хатку прибирають; виставляють яблуньку)

Літо. Пішов неслухняний ведмедик шукати солодке. Дійшов він до іншої галявини та побачив велику яблуньку, на якій дозрівали маленькі червоні яблучка.

(З’являється Ведмедик)

Ведмедик. Ой, які яблучка висять на дереві! Червоненькі, мабуть, солоденькі! Як же їх дістати? Доведеться лізти на дерево.

(Ведмедик лізе на яблуньку)

Ведмедик. Ось вони, яблучка!

Літо. Та не встиг ведмедик зірвати яблучко, як звалився з дерева!

 (З’являється Їжачок)

Пісня Їжачка (Муз А.Олєйнікової, сл. О.Кваші)

(Ведмедик падає)

Ведмедик. Ой-ой-ой! Як боляче! Моя лапка!

Їжачок. Хто тут на мене падає?

Ведмедик. Це я, ведмедик. (Плаче)

Їжачок. А навіщо ти на дерево заліз?

Ведмедик. Я хотів яблучок солодких скуштувати.

Їжачок. Ех ти, треба знати правила безпеки у лісі. І преше з них – не лазити на дерева. А яблучка ще недозрілі. Я теж люблю яблучка. От коли вони дозріють, то самі впадуть. А я їх зберу та до нірки віднесу.

Ведмедик. Але ж я так хотів солодкого!

Їжачок. Це повинен знати в лісі кожен – на дерева лазити не можна!

Ведмедик. А що можна робити?

Їжачок. А зараз ми з малятами тобі розповімо. Діти, давайте пограємо з вами у гру «Це я, це я, це моя компанія!» Ви згодні?

Діти. Так!

Їжачок. Я буду вам читати вірші. І якщо вони про вас, ви будете казати: «Це я, це я, це моя компанія!» А якщо не про вас, ви будете мовчати. А ти, ведмедику, слухай та запам’ятовуй!

Гра «Це я, це я, це моя компанія!»

1.Обережно хто гуляє, правила безпеки знає?

2.Кошик хто з собой приніс і на дерево заліз?

3.Хто комашок поважає і руками не чипає?

4.Друзі, хто собі на горе їв у лісі мухомори?

5.Біля річки хто відпочиває, в воду тільки з мамою пірнає?

6.Хто під деревом багаття запалив сьогодні, браття?

Їжачок. Молодці, малята. Ви добре знаєте правила безпеки. А ти, ведмедик, їх запам’ятав?

Ведмедик. Щось запам’ятав.

Їжачок. Ну, тоді бувай! Та будь обережним! До побачення!

Ведмедик. До побачення!

(Їжачок йде)

Ведмедик. Будь обережним! Але ж мені так хочеться солодкого! Піду далі шукати.

(Ведмедик йде;  яблуню прибирають; виставляють  квіти)

Літо. Пішов ведмедик далі лісом шукати солодке і побачив на квіточці маленьку бджілку.

(Вилітає бджілка, сідає на квітку)

Пісня Бджілки («Бджілка», авт. невід., вик. О.Горбач)

(Виходить ведмедик)

Ведмедик. Бджілка, бджілка, дай мені меду!

(Ведмедик хапає бджілку, бджілка його жалить та відлітає)

Ведмедик. Ой-ой-ой! Вона мене вжалила! Як боляче!

(Виходить Божа Корівка)

Пісня Божої Корівки (Муз. К.Костіна, сл. І.Лагерева)

(Ведмедик плаче)

Божа Корівка. Хто тут плаче так гірко?

Ведмедик. Це я, ведмедик. Мене вкусила бджілка!

Божа Корівка. А навіщо ж ти її чіпав?

Ведмедик. Бо я хотів солодкого меду.

Божа Корівка. Серед нас, комах, є безпечні, а є – дуже небезпечні. І ти повинен це знати!

Повинен кожен пам’ятати – комах руками не чипати!

Ведмедик. А як розрізнити безпечних та небезпечних комах?

Божа Корівка. А ми з малятами зараз тобі покажемо. Діти, давайте з вами пограємо у гру «Вибери безпечних комах». А ти, ведмедику, дивись та запам’ятовуй!

Літо. Діти, для гри «Вибери безпечних комах» мені потрібні дві команди по 5 гравців. (Вибирає) Слухайте уважно правила гри. На столиках лежать різні комахи. Ви повинні вибрати з них безпечні та перенести на інші столики. Кожний гравець вибирає тільки одну комаху, повертається до команди та передає естафету іншому гравцю.

Гра «Вибери безпечних комах»

Божа Корівка. Молодці, малята. Ви добре знаєте безпечних комах. А ти, ведмедику, їх запам’ятав?

Ведмедик. Трішечки запам’ятав.

Божа Корівка. Добре. Мені вже час повертатися на свою квіточку. А ти, ведмедику, будь обережним. До побачення!

Ведмедик. До побачення!

(Божа Корівка йде)

Ведмедик. І що вони усі завели своє: «Будь обережним! Будь обережним!» Мені ж солодкого хочеться! Де ж мені його взяти? Піду далі!

(Ведмедик йде; квіточки прибирають; виставляють кущик Вовчої ягідки та будиночок лікаря Айболить)

Літо. Пішов ведмедик далі шукати щось солодке. Йшов він, йшов і побачив кущик з червоними ягідками.

(Виходить ведмедик)

Ведмедик. Ой, які гарні ягідки! Червоні! І, мабудь, солодкі! Нарешті я знайшов! Швидше скуштую.

(Ведмідь «їсть» ягідки, хапається за животик)

Ведмедик. Ой-ой-ой! Живіт болить! Що ж я зараз скуштував?

                       Був би лікар Айболить, він би мене врятував!

(З будиночка виходить лікар Айболить під приспів пісні «Айболить», муз. Т.Алексєєвої, сл. М.Рябініна; ведмедик плаче)

Айболить. Хто тут плаче? Кому потрібна моя допомога?

Ведмедик. Це я, ведмедик. У мене болить животик!

Айболить. А що трапилося?

Ведмедик. Я поїв цих ягід.

Айболить. Ай-ай-ай! Та це ж отруйна рослина! Вона називається «вовча ягода».

                      Це повинен в лісі знати кожен: їсти незнайомі ягоди не можна!

                      Ось тобі пігулочки, випий швидше!

(Айболить дає ведмедику пігулки, ведмедик «п’є» пігулки)

Ведмедик. Дякую, лікарю Айболить! Тепер я знову здоровий!

Айболить. Ведмедику, як же ти їв незнайомі ягідки?

Ведмедик. Мені дуже хотілося солодкого. Я не знав, що ці ягоди – отруйні. А які ягідки можна їсти?

Айболить. Такі ягідки ми з малятами тобі зараз назвемо. Діти, я загадаю вам загадки, а ви спробуйте їх відгадати.

Літо. А чи правильно ви відгадаєте загадки, ми перевіримо по цим малюнкам.

Загадки «Їстівні ягідки»

1 загадка. Під ногами у саду стиглу ягідку знайду.

                     Треба низько нахилитися, щоб зірвати… (полуницю).

2 загадка. Лист різний із оксамиту, соком ягідка налита.

                     А для хворої дитини кращі ліки – чай з… (малиною).

3 загадка. Мов би на одній нозі він зростає на лозі.

                     Подивись скоріш в віконце – грона сповнені всі сонця.

                     Кожен скуштувати рад соковитий… (виноград).

4 загадка. В лісі на кущі зростає, темно-синій колір має.

                      Майже чорна ця дівиця, тому звуть її… (чорниця).

Айболить. Молодці, малята. Усі загадки про їстівні ягідки відгадали. А ти, ведмедику, запам’ятав, які ягідки можна їсти?

Ведмедик. Трішечки запам’ятав.

Айболить. Ну то добре. Дивись, більше не їж отруйних ягід. А мені треба повертатися до лікарні, звірів лікувати. До побачення!

Ведмедик. До побачення!

(Айболить йде до свого будиночку)

Ведмедик. Не їж ягідки! Та я ж солодкого хочу! Що ж робити? Піду далі шукати солоденьке.

(Ведмедик йде; вовчу ягоду та будиночок лікаря прибирають; виставляють дуб)

Літо. І пішов неслухняний ведмедик далі лісом солодке шукати. Аж раптом небо стало темним, з’явилися чорні хмари, і пішов сильний дощ. Злякався ведмедик. Де ж йому сховатися?

(Лунають звуки дощу та грому; виходить ведмедик)