Казка-концерт «Чарівна парасолька»

Гайшинец Наталия Анатольевна.
Музыкальный руководитель,

ДНЗ №157, г.Мариуполь

Казка-концерт «Чарівна парасолька»

для знайомства дітей з классичною музикою.

(За творами композиторів А.Вівальді та П.чайковського)

(Діти сидять на стільцях. Перед ними – магнітна дошка з ілюстрацями та столик з ноутбуком та підсилювачами.)

Музичний керівник. Добрий день, малята! Сьогодні на вулиці сяє сонечко. Тепло і радісно навкруги, бо ж на дворі – весна. А які ще пори року ви знаєте? (Відповіді дітей.) Правильно, діти. Пори року змінюють одна одну, а з ними змінюється і природа. Навесні все пробуджується та починає розквітати, літо нам дарує яскраві кольори, восени за вікном йде похмурий дощик, зима радує морозцем та пухнастим снігом. В кожній порі року є своя принада, своя мелодія. І сьогодні я пропоную вам послухати казочку-концерт про пори року. Називається казка – «Чарівна парасолька».  З цієї казочки ви дізнаєтеся, як музика може передати настрій природи. Отже, слухайте уважно, казка починається.

(На магнітній дошці – ілюстрація «Друзі».)

Музичний керівник. В одному місті жили-були четверо маленьких хлопчиків – Сашко, Андрійка, Максим та Мишко. Вони ходили до дитячого садка в одну групу, жили в одному будинку і були найкращими друзями. Батьки та сусіди завжди бачили веселу четвірку разом на дворі. Вони або грали у веселу гру, або малювали, або роздивлялися цікаву книжку на своїй улюбленій лавочці. Одного разу друзі знову зібралися разом. Була весна! Пташки весело щебетали свої пісеньки, дерева вкривали ніжні квіти та перша зелень, сонечко ласкаво посміхалося в безхмарному небі.

(Звучить фонограма уривку з п’єси «Весна» з симфонічного циклу «Пори року» А.Вівальді. На магнітній дошці – ілюстрація «Весна». Діти уважно слухають музику.)

Музичний керівник. Хлопчики побачили, що на лавочці лежить яскрава різнокольорова парасолька. Мишко схопив її і сказав: «Дивіться, друзі! Хтось забув парасольку!» Розумник-Сашко промовив: «Треба знайти хазяїна та віддати її». Андрій та Максим з ним погодилися. Але Мишко їх не слухав: «Ви тільки подивіться, яка вона гарна!» Він розкрив парасольку і покрутив її над собою. Різнокольорова парасолька раптом почервоніла! Стало дуже спекотно! Ніжна весняна зелень змінила колір на темно-зелений! На клумбах з’явилися червоні, жовті та сині квіти! Це неймовірно, але на дворі було літо!

(Звучить фонограма уривку з п’єси «Літо» з симфонічного циклу «Пори року» А.Вівальді. На магнітній дошці – ілюстрація «Літо». Діти уважно слухають музику.)

Музичний керівник. Малята дуже зраділи літу! Це ж найкраща пора року! Але сонечко припікало дуже сильно. Мишко прикрив друзів червоною парасолькою від сонячних променів і раптом побачив на парасольці малюнок – човник на воді. «Ось би і нам на річку, в прохолоду!» - побажав хлопець. І в ту ж мить друзі опинилися в човнику, який спокійно плив по синій річці.

(У виконанні музичного керівника звучить п’єса «Червень. Баркарола» з фортепіанного циклу «Пори року» П.Чайковського. На магнітній дошці – ілюстрація «У човнику». Діти уважно слухають музику.)

Музичний керівник. Друзі довго гойдалися на човнику. Нарешті Андрійка взяв парасольку і покрутив у руках. Раптом парасолька стала жовтою! Задув вітер, хлинув холодний дощ! Трава на березі річки пожовкла, а листя з дерев почало падати у воду. Діти не вірили своїм очам, та на дворі була вже осінь!

(Звучить фонограма уривку з п’єси «Осінь» з симфонічного циклу «Пори року» А.Вівальді. На магнітній дошці – ілюстрація «Осінь». Діти уважно слухають музику.)

Музичний керівник. Хлопці швидко вимокли вщент, поки встигли сховатися під жовтою парасолькою. Вони були трішечки налякані, адже не розуміли, що діється. Річки вже небуло. Навколо стояли осінні дерева. Малята опинилися у лісі. Андрій побачив, як жовте листячко закружляло в повільному, ніжному вальсі.

(У виконанні музичного керівника звучить п’єса «Жовтень. Осіння пісня» з фортепіанного циклу «Пори року» П.Чайковського. На магнітній дошці – ілюстрація «Осіннє листя». Діти уважно слухають музику.)

Музичний керівник. Сашко помітив, що дощ вщух, взяв у Андрія парасольку та хотів її скласти. Але парасолька закружляла у нього в руках та стала білою! Раптом пішов сніг! Стало дуже холодно! Почалася справжня заметіль! Та це ж зима!

(Звучить уривок з п’єси «Зима» з симфонічного циклу «Пори року» А.Вівальді. На магнітній дошці – ілюстрація «Зима». Діти уважно слухають музику.)

Музичний керівник. Малята затремтіли від холоду, адже вони були легко вдягнені. Хлопці дуже здивувалися, бо тільки хвилину назад на дворі була осінь. Максим зітхнув та сказав: «Я хочу в теплу кімнату!» Тієї ж миті діти опинилися в теплій кімнаті біля каміну, в якому весело грав вогонь.

(У виконанні музичного керівника звучить п’єса «Січень. Біля каминка» з фортепіанного циклу «Пори року» П.Чайковського. На магнітній дошці – ілюстрація – «Біля коминка». Діти уважно слухають музику.)

Музичний керівник. Хлопчики зігрілися біля каміну. Максим узяв білу парасольку та уважно її роздивився. «Хлопці! – сказав він. – Чому ця парасолька постійно змінює кольори? І чому на дворі то літо, то осінь, то зима?» Максим прокрутив парасольку в руках і майже не здивувався, коли парасолька стала зеленою, а хлопці знову опинилися на своїй лавочці, і навкруги була привітна та тепла весна. «Що то було? Що з нами трапилося?» - допитувалися друзі однин в одного і не знаходили відповіді. Але всі вважали, що парасолька була чарівною. Раптом до хлопців підійшла симпатична дівчинка в зеленій сукні. «Це моя парасолька! - сказала вона. – Дякую вам за те, що ви її знайшли!» До дівчинки підбігли ще три, такі ж самі, як і перша, дівчата. У них були однакові обличча, і тільки сукні – різного кольору, червоного, жовтого та білого. Дівчата привіталися з хлопцями та незабаром пішли, бо їх покликала матуся. Сашко запитав у дівчат: «Ви – казкові феї?» «Ні! – засміялися дівчатка. – Ми – близнюки!» Дівчата попрощалися з хлопцями та пішли. А дівчина в зеленій сукні на останок підморгнула друзям та поклала пальчик на вуста. Тільки тоді друзі зрозуміли, що вони познайомилися з порами року. Бо ці дівчатка, мабуть, були – весна, літо, осінь та зима. А чарівна парасолька – дарунок їхньої матусі Природи. А може й ні. Можливо, вони були звичайними дівчатками, а хлопці самі придумали ось таку цікаву історію. Як би там не було, друзі ще довго пригадували незвичайну подорож порами року, знайомство з близнюками та чарівну парасольку.

(У виконанні музичного керівника звучить п’єса «Білі ночі» з фортепіанного циклу «Пори року» П.Чайковського. На магнітній дошці – ілюстрація «Мрія». Діти уважно слухають музику.)

Музичний керівник. Діти, наша музична казочка скінчилася. Пригадайте, які знайомі музичні твори ви сьогодні почули? (Відповіді дітей.) З яких музичних циклів ці твори?  (Відповіді дітей.) Які композитори написали цю музику? (Відповіді дітей.) Які музичні засоби використовували композитори, щоб передати за допомогою музики різні пори року? (Відпорвіді дітей.) В кожній порі року можна знайти щось цікаве. Кожна пора року неймовірно прекрасна, як і чудова музика композиторів П.Чайковського та А.Вівальді. А ми з вами прощаємося. До побачення!