"Як козаки правила дорожнього руху вивчали" (розвага з правил дорожнього руху)
Гайшинець Наталія Анатоліївна,
(Під записи пісень про правила дорожнього руху діти проходять до музичної зали та сідають на стільці 4 командами)
Ведуча. Добрий день, малята! Я зібрала вас усіх разом, бо до нас їдуть гості. А гості не прості, це справжні козаки – козак Микола Крутивус та козак Петро Вернигора. А ось здається і вони.
(Під козацький марш до музичної зали на дерев’яних конячках заїжджають 2 козака, виїжджають діти з рулями – «автомобілі», постійно наїжджають на козаків, козаки лякаються)
Микола. Ох, нарешті приїхали!
Петро. Ледь живими залишилися!
Козаки. Добрий день, малята!
Діти. Добрий день!
Микола. Я – Микола Крутивус, в мене довгий чорний вус.
Петро. Я – Петро Вернигора, міцний, сильний, мов гора.
Козаки. Ми у місті перший раз, завітали ось до вас.
Ведуча. Добрий день вам, гості добрі, щиро просимо до господи.
Раді вас вітати та добра бажати.
Микола. Велике місто – просто горе… Я розгубився: «Ой!» и «Ай!»
Не знаю знаків світлофора, ледь не потрапив під трамвай!
Петро. Автобуси, авто, трамваї мені перепиняють путь.
Я впав у розпач і не знаю: то де ж дорогу перетнуть?
Козаки. Допоможіть нам, малята!
Ведуча. Любі козаки, ну звичайно, ми вам допоможемо. З вами ледь не трапилася біда, бо ви не знали правил дорожнього руху.
Козаки. А що це за правила?
Ведуча. Це правила, які допомагають рухатися на дорозі безпечно. Ось вам книжка, у якій усі ці правила є.
(Ведуча віддає книжку козакам)
Микола. Але ж ми не вміємо читати!
Петро. Як же ми вивчимо ці правила?
Ведуча. Не хвилюйтесь, у цій книзі тільки малюнки. А усі правила вам покажуть та розкажуть наші діти.
Козаки. Ну тоді ми згодні.
Ведуча. Діти, давайте розкажемо нашим гостям усі правила дорожнього руху. А щоб було веселіше, проведемо веселі змагання. А капітанами команд будуть наші козаки.
Микола. Добре, я буду капітаном дітей старших груп, бо я старший.
Петро. А я буду капітаном середніх груп, бо я молодший за тебе.
Ведуча. А дізнатися, хто з вас краще вивчив правила, нам допоможуть ваші коні.
(Ведуча ставить поряд 2 іграшкові конячки та 2 прапорця напроти – червоний та синій)
Ведуча. За кожне правильно виконане завдання конячки будуть робити 1 крок. І чий кінь першим прийде до прапорця, той козак і переможе. А нам час починати. Книжку відкриваємо, правила вивчаємо.
(Відкривають книжку, на 1 сторінці малюнок світлофора)
Ведуча. Що це стоїть на вулиці високе та триоке?
Червоно, жовто, зелено моргає в усі боки?
Діти. Світлофор!
Петро. А навіщо він потрібен?
Ведуча. Бо світлофор – наш добрий друг, він про безпеку дбає.
Погляне пильно навкруги, пускає чи спиняє.
На яке світло можна переходити дорогу?
Петро. На червоне?
Ведуча. Ні. Зараз малята вам про все розкажуть.
На всі боки подивись, як червоне…
Діти. Зупинись!
Ведуча. Жовте світить…
Діти. Почекай!
Ведуча. А зелене…
Діти. Поспішай!
Ведуча. Запам’ятали?
Козаки. Запам’ятали.
Ведуча. Тоді перше завдання для козака Петра Вернигори та його команди – «Побудуй світлофор».
Гра «Побудуй світлофор»
(У грі беруть участь 2 команди по 4 дитини. Діти перевозять автомобілем по черзі кубики червоного, жовтого та зеленого кольору, останні гравці «будують» світлофор)
Ведуча. Ну що ж, команди Петра впоралися із завданням, і його кінь переходить вперед на 1 клітину. А ми знову відкриваємо нашу книгу на 2 сторінці.
(Відкривають книгу, на 2 сторінці малюнок «зебри»)
Ведуча. На дорозі білі ребра. Це, звичайно, діти…
Діти. Зебра!
Микола. Зебра в Африці живе, воду п’є, траву жує.
Ведуча. Зебра – це ділянка дороги, по якій нам, пішоходам, можна переходити вулицю. Запам’ятали?
Козаки. Запам’ятали.
Ведуча. Тоді нове завдання для команди Миколи Крутивуса – «Перейди зебру».
Гра «Перейди зебру»
(У грі беруть участь 2 команди по 5 дітей. Перша команда з рулями – «автомобілі», 2 команда – «пішоходи». На підлозі – «зебра». Під веселу музику «пішоходи» переходять по «зебрі» дорогу, під пісеньку про автомобіль пішоходи зупиняються, їдуть «автомобілі»)
Ведуча. Команда Миколи впоралася із завданням, і його кінь пересувається на 1 клітину вперед. (Переводить) А ми знову відкриваємо книгу.
(Відкривають книгу, на 3 сторінці знак «Підземний перехід»)
Ведуча. Я проспект перетинаю, зовсім я не поспішаю.
Знає кожний пішохід – є підземний…
Діти. Перехід!
Петро. А навіщо він потрібен?
Ведуча. Бо переходити дорогу таким переходом безпечно, і можна не поспішати. Запам’ятали?
Козаки. Запам’ятали.
Ведуча. Тоді нове завдання для команди Петра Вернигори – «Хто перший по підземному переходу?»
Гра «Хто перший по підземному переходу?»
(2 команди по 5 дітей по черзі проповзають в бочку-підземний перехід)
Ведуча. Команди Петра впоралися із завданням, і його кінь переходить вперед ще на 1 клітину. (Переводить) А ми далі листаємо нашу книгу.
(Відкривають книгу на 4 сторінці, на малюнку – автомобіль)
Ведуча. По дорогах поспішає, у собі людей катає,
Грузи возить звідусіль. Діти, це…
Діти. Автомобіль!
Микола. А навіщо нам автомобіль? У нас коні є!
Ведуча. Бо різні автомобілі є учасниками дорожнього руху. Але не всі автомобілі мають право їздити по дорогам міста та називатися міським транспортом. Наприклад, автобус може, а комбайн – ні. Запам’ятали?
Козаки. Запам’ятали.
Ведуча. Отже нове завдання для команди Миколи Крутивуса – «Міський транспорт».
Гра «Міський транспорт»
(У грі беруть участь 2 команди по 4 дітей. Вони повинні вибрати серед малюнків автомобілів ті, які є міським транспортом, та повісити їх на дошку за допомогою магнітів)
Ведуча. Команда Миколи впоралася із завданням, і його кінь пересувається ще на 1 клітину вперед. (Переводить) А ми знову відкриваємо книгу.
(Відкривають книгу, на 5 сторінці малюнок жезла регулювальника)
Ведуча. Звуть його «регулювальник», він машин дресирувальник.
Гул моторів швидко щез, якщо він підняв цей…
Діти. Жезл!
Петро. А навіщо ця смугаста паличка потрібна?
Ведуча. Якщо регулювальник зігнув руку з жезлом перед груддю, пішоходи можуть йти, а якщо підняв жезл в гору, всі повинні зупинитися. Запам’ятали?
Козаки. Запам’ятали.
Ведуча. Тоді завдання для команди Петра Вернигори – «Чарівний жезл».
Гра «Чарівний жезл»
(У грі беруть участь усі діти. Якщо рука з жезлом зігнута, діти крокують, якщо рука з жезлом вгорі – стоять)
Ведуча. Команда Петра впоралася із завданням, і його кінь переходить вперед ще на 1 клітину. (Переводить) А ми далі листаємо нашу книгу.
(Відкривають книгу на 6 сторінці, на малюнку дорожні знаки)
Ведуча. На узбіччі стоять, мовчки з нами говорять.
Де лікарня, де зупинка, нам підкажуть без запинки.
Знає кожний, що і як, якщо є дорожній…
Діти. Знак!
Микола. А навіщо нам потрібні ці малюночки?
Ведуча. Ці малюнки підкажуть, де знаходиться пішохідний перехід, а де зупинка тролейбусу, де поблизу є їдальня, а де лікарня. Запам’ятали?
Козаки. Запам’ятали.
Ведуча. Тоді завдання для команди Миколи – «Дорожні знаки».
Гра «Дорожні знаки»
(У грі беруть участь усі діти. Ведуча показує різні знаки, а діти зображують рухами його значення)
Ведуча. Команда Миколи впоралася із завданням, і його кінь пересувається ще на 1 клітину вперед. (Переводить) А ми знову відкриваємо книгу. Залишилася остання сторінка.
(Відкривають книгу на 7 сторінці, на малюнку – знак питання)
Козаки. А чому тут знак питання?
Ведуча. Бо залишилося останнє завдання – «Запитання з правил дорожнього руху». А виконувати це завдання, тобто відповідати на запитання, будуть обидві команди – і команда Миколи Крутивуса, і команда Петра Вернигори.
Запитання з правил дорожнього руху
(Кожна група відповідає на 1 запитання)
1.Чи можна грати з м’ячем на дорозі? (Ні) А де можна грати? (На дитячому майданчику)
2.З ким можна переходити дорогу? (Тільки з дорослими)
3.Як треба обходити автобус – спереду чи ззаду? (Ззаду) Чому? (Бо водій може не побачити пішоходів перед своїм автобусом, а ще можна потрапити під колеса проїжджаючого автомобілю)
4.Чи можна в трамваї їсти морозиво, цукерки, пиріжки? (Ні) Чому? (Можна забруднити інших пасажирів).
Ведуча. Молодці, малята. Ви правильно відповіли на усі запитання. Тому ми переводимо на 1 клітину вперед коней і Миколи, і Петра. (Переводить) Ну ось, любі козаки, ми прочитали нашу книжку до останньої сторінки. А ваші коні прийшли до прапорців одночасно. У змаганні козаків перемогли обидва козака! (Діти плескають у долоні) Тепер, сподіваюсь, ви запам’ятали правила дорожнього руху?
Микола. Так. Дорогу треба переходити по зебрі, і тільки на зелене світло.
Петро. Уважно придивлятися до дорожніх знаків чи сигналів регулювальника.
Козаки. А ще – ніколи не грати на дорозі і бути обережними.
Ведуча. Молодці, козаки. Тепер ви можете спокійно їздити містом і не потрапляти в аварію.
Козаки. Дякуємо вам, малята, за допомогу.
Микола. Любі мої дошкільнята, всі ви – справжні козачата,
Петро. І сміливі, і кмітливі, відчайдушні, не ліниві.
Микола. Добра підростає зміна – вірні діти України.
Козаки. Щоб козацькому роду не було переводу! До побачення!
(Козаки сідають на конячки та їдуть)
Ведуча. Любі хлопчики й дівчата! Правил руху так багато.
Їх старанно пам’ятайте і здорові всі бувайте! До побачення!
(Діти під музику виходять з музичної зали)
